- цілючий
- —————————————————————————————цілю́чийприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
цілючий — а, е, розм. Те саме, що цілющий. Цілючий бальзам … Український тлумачний словник
цілючість — чості, ж., розм. Властивість за знач. цілючий … Український тлумачний словник
колючий — прикметник яким колють; гострий колючий прикметник який може колотися; дошкульний … Орфографічний словник української мови